|
|
|||||||
|
|
|||||||
|
«Карпати» Кам’янка-Бузька – ФК «Куликів» 1:0 (1:0). с. Великий Дорошів. Стадіон «Галичина». 2000 глядачів. Арбітри: Ю.Грисьо, Ю.Суряк, Р.Пузанський (усі – Львів). Делегат ФФЛ: С.Понайда (Львів). Гол: А.Мазур (14). Попередження: Швед (27), А.Мазур (29), Костюк (48), Туревич (58), Горін (90) – Літун (47), Женюх (62). «Карпати»: Мойсин, Туревич, Костюк, Когут, Іваник, Мацько, А.Мазур, Швед (Горін, 75), Карапінка, Фамуляк, Маскаль (Крачковський, 72). «Куликів»: Кантелюк, Рацький, Яремчук (Марчук, 46), Гірський, Задорожний, Баглай, Женюх, Мацюра, Літун, Ковалевський (Головачук, 29), Бойко.
Ось і дійшов до свого завершення черговий «Меморіал Ернеста Юста». У фінальному матчі на стадіоні «Галичина» у селі Великий Дорошів зустрілися «Карпати» Кам’янка-Бузька та ФК «Куликів». Для минулорічних чемпіонів Львівщини «Карпат» це був вже другий виступ у фіналі цього престижного турніру (у 2006 році саме вони перемігши «Карпати-2» вибороли почесний приз), а ось для «Куликова» це був дебют. Ще одним цікавим фактом було те, що саме ці колективи зустрічалися у минулорічному «Меморіалі» і тоді після 1:1 в основний час перемогу в серії післяматчевих одинадцятиметрових ударів св’яткувала команда Євгена Михайліва. Відтак, куликівці горіли бажанням реваншуватися за цю прикру поразку. До гри обидві команди підійшли з деякими втратами. Так, «Карпатам» через травми не змогли допомогти у цій грі Іван Федик, Андрій Баландюх та Віктор Поліванов. У куликівської команди травмованих не було, однак Сергій Шафранський та Ярослав Писько були задіяні у футзальному поєдинку в складі львівського «Динамо». Тож тренерам команд довелося шукати гідну заміну цим гравцям. Та з іншої сторони, вони отримали можливість, в так би мовити «бойових умовах», подивитися на найближчий резерв своїх команд.
На другий
тайм підопічні Юрія Дубровного вийшли з бажанням переломити хід гри і таки
порадувати своїх багаточисельних вболівальників. Та перший по справжньому
небезпечний момент створили лише на 57-ій хвилині, однак Сергій Головачук
після пасу Тараса Гірського не пробив Мойсина. Далі команди грали в
основному в центральній частині поля і протягом хвилин 12-15-ти до
більш-менш небезпечних моментів можна віднести лише випади Літуна та
Карапінки. Далі команди обмінялися дальніми пострілами Олега Женюха та
Андрія Мазура. В останні 10-ть хвилин більш вікові гравці «Карпат» дещо
підсіли фізично і куликівці почали штурм їх воріт. Хоча назвати це
справжнім штурном тяжко. Так, футболісти Куликова провели достатньо багато
атак, але для завершального удару їм чогось бракувало. В одному випадку,
як Головачуку – швидкості, в іншому – як Баглаю, завершального точного
пасу. А найреальнішу нагоду забити втратив Володимир Рацький, який
минулого року виступав саме у складі «Карпат», однак у ситуації, яка як
«п’ять копійок» була схожою на ту, в якій був на 11-ій хвилині Швед,
пробив так, як і його колишній парнер, а тепер суперник – вище воріт. Тож
перевести гру бодай у серію післяматчевих одинадцятиметрових ударів
куликівцям невдалося. По завершенні гри команди-фіналісти отримали почесні грамоти, медалі та красені Кубки із рук керівників Федерації футболу Львівщини Ярослава Грися та Степана Понайди. Коментарі після гри: Євген МИХАЙЛІВ (головний тренер «Карпат») «Беручи участь у цьому турнірі команда проводила підготовку до нового сезону. Хочу подякувати гравцям своєї команди, за те, що вони незважаючи на тяжкі погодні умови, які були на попередніх етапах турніру, серйозно відносилися до матчів і зрештою дісталися фіналу. Фінальна гра була рівною, обидві команди мали шанси на перемогу. Ми повівши у рахунку свідомо віддали контроль над м’ячем супернику сподіваючись зловити їх на контратаці і в декількох моментах були близькими до цього. В сьогоднішній грі в нашому складі через ушкодження були відсутні троє основних гравців, тож довелося замінити їх молодими хлопцями. Як бачите зараз до лав нашої команди влилося декілька молодих і амбітних гравців, які мають додати нашому колективу швидкості та азарту. Попереду нас чекає новий чемпіонат, у якому ми хочемо знову вибороти звання чемпіона області.» Андрій ПАНЕЧКО (почесний президент ФК «Куликів»): «Якщо порівнювати з минулорічним турніром, де ми поступилися в чвертьфіналі, то ми досягли помітного прогресу. Але, як і минулого року, знову поступилися футболістам Кам’янки-Бузької. Перед нашою командою стояло максимальне завдання – виграти турнір. Раз цього не було досягнуто, то і результатом ми не дуже задоволені. Сьогодні наша повністю «провалила» перший тайм, а після перерви, володіючи перевагою не змогли перевтілити її у голи. І якщо після попередніх матчів нам здавалося, що склад команди вже сформовано остаточно, то сьогоднішня гра показала, що в команді ще є слабкі місця і питанню підсилення команди ми ще маємо приділити велику увагу. Адже попереду на нас очікує старт у вищій лізі, де завдання незмінне – лише перше місце.» Микола ВАНТУХ
|
|||||||
|
© ФК «КУЛИКІВ» |
|||||||
Перші
хвилини гри проходили в середині поля, команди наче придивлядися одна до
одної і за перші десять хвилин поблизу воріт Мойсина та Кантелюка гострих
моментів не виникало. Перший вибух емоцій у багаточисельної армії
вболівальників стався на 11-ій хвилині. Після розиграшу кутового оборонці
і вчергове, ловимо себе на думці, що футбольна майстерність,
навіть у 35-ти річному віці нікуди не пропадає. Потрібно, лише залишатися
справжнім професіоналом і любити футбол, а не себе у футболі. Повівши в
рахунку, підопічні Євгена Михайліва свідомо віддали ініціативу суперникам,
та діючи чітко і злагоджено при обороні власних воріт не давали особливо
розігнатися куликівцям, до того ж і самі за першої ж нагоди намагалися
організувати швидку контратаку. Аби змінити події на полі Юрій Дубровний
замість Романа Ковалевського, у якого гра, як кажуть не пішла, випускає на
поле Сергія Головачука. Однак і ця рокіровка ніякої користі для 
Фамуляка Роман Кантелюк відбив. Ще за хвилину Кантелюку знову
довелося виручати свою команду після того, як з ним наодинці зостався
Василь Швед. Тож, на відпочинок команди пішли за рахунку 1:0.
Як висловлювалися після гри вболівальники обидвох
команд, напевне, це просто був день